Описание
учениця 7-Бкласу,
8888888888888888888888888888888888888888
88_________________88_________________88
88_________________88_________________88
88_________________88_________________88
88____88___________88___________88____88
88____8888_________88_________8888____88
88____88_88________88________88_88____88
88____88__88_______88_______88__88____88
88____88__888______88______888__88____88
88____88___88______88______88___88____88
88____88___888_____88_____888___88____88
88____88____88_____88_____88____88____88
88____88____88_____88_____88____88____88
88____88____88_____88_____88____88____88
88____88____88____8888____88____88____88
88____88___888____8888____888___88____88
88____88__88_____888888_____88__88____88
88____888888_____88__88_____888888____88
88____88__888888888__888888888__88____88
88____88______88__8888__88______88____88
88____88______88___88___88______88____88
88____8888888888888888888888888888____88
88____________888__88__888____________88
88_____________888_88_888_____________88
88_______________888888_______________88
88_________________88_________________88
8888888888888888888888888888888888888888
Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смуткуі жалю...Україна - країна смутку і краси ,країна ,де найбільше люблять волю і найменше мають її , країна гарячої любовф до народу і чорної йому зради,довгої ,вікової героїчної боротьби за волю , в результаті якої - велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня...
Тяжкий сон ,подвійна неволя і темна ніч, як ворон.Тільки Дніпроз очеретами ,тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами : гай -гай...умер прекрасний край..
Україна- це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки... Україна- це марні, обшарпані голодні люди...Україна -це царське та панське безбожне свавілля..Праця до сьомого поту...
Світяться злидні.
Україна - розкішний вінок із рути і барвінку,що над ним світять хаплакані золоті зорі...
Поема жалю і смутку..краси і недолі..
Отже, одна із найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому у всі часи по всьому світі її огненому поетові.
Легендарному поетові казкового краю..
Великому борцеві за волю свого краю, свого люду, за безмежно широку волю на всьому світі поневолиних народів.
За всіх поневолених, близьких і далеких.
(С.Васильченко)
